Зачекайте,
триває завантаження

Мудра Корова

Дякуємо, вашу пошту успішно додано.

Мудра корова кланяється

Мудра корова кланяється!

Дякуємо, вашу пошту успішно додано.

Мудра корова кланяється

Мудра корова кланяється!

Голос Къырыму: кримськотатарська преса

Неможливо говорити про журналістику в Україні без згадки про кримськотатарську пресу. Зберегти власну ідентичність, духовність, ідеологію  — такі цілі ставили перед собою журналісти. Хто працював у вигнанні після депортації 1944 року, хто повторив цю долю у 2014 році, а хто залишився випускати ЗМІ у анексованому Криму? 

«Мудра корова» підготувала добірку найвідоміших зразків кримськотатарської преси.

Щотижнева газета, яка виходить кримськотатарською мовою в Криму. Перший номер видання побачив світ у 1918 році. Спочатку вона виходила у Москві, а згодом - у Сімферополі.

Наприкінці 1930-х її перейменували на «Къызыл Къырым» (Червоний Крим). У 1944 році внаслідок депортації кримськихх татар, діяльність газети була припинена. Через 13 років видання відновилося в Ташкенті під назвою «Ленин байрагъы» (Знамено Леніна). Тоді вона була друкованим органом ЦК КП Узбецької РСР.

Після здобуття Україною незалежності, у 1991 року редакція газети переїхала до Сімферополя і повернула собі початкову назву «Янъы дюнья».

Після анексії Криму, редакція газети залишилася на півострові. У серпні 2015 року невідомі напали на офіс редакції, викрали комп'ютери і жорсткі диски з усім електроним архівом. Головна редакторка видання заявила, що не треба шукати у нападі політичних слідів і з радістю прийняла у подарунок техніку від "голови республіки Крим" Сергія Аксьонова.

Газета виходить щоп'ятниці на восьми шпальтах з тиражем у дві тисячі примірників. Близько 80% змісту видання складають публікації про історію, літературу, мистецтво, релігії та освіті кримських татар. Газета фінансується з бюджету, тому змушена висвітлювати діяльність кримської «влади».

 

Соціально-політично-культурна газета. Виходить двома мовами - кримськотатарської та російською. Існує з червня 1990 року і вважається першою незалежною газетою, що виходить рідною мовою з часів депортації кримських татар.

Газета є частиною Організації кримськотатарського національного руху. Назву придумав Мустафа Джемілєв, а заснував газету - Ільмі Умєров. Перші номери друкували в Ризі, потім у Бахчисарайській типографії, поки редакція не переїхала до Сімферополя.

Основна мета газети - збереження ідентичності, духовності та ідеології кримських татар.

У липні 2016 року газета залишилася без офісу у Сімферополі, працівники пишуть з дому. Останні два роки в приміщенні редакції відбувалися засідання Меджлісу.

 

Перше державне видання кримськотатарською мовою після повернення народу на Батьківщину. З'явилася у липні 1989 року.

До 2004 року видання виходило за рахунок бюджету автономної республіки. Після - коштами державних дотацій.

Видання намагається працювати так, як було до анексії Криму і позиціонує себе, як етнічне. Через зменшення фінансування з травня 2014 року періодичність виходу цього видання скоротилася. Замість двох разів на тиждень, газета виходить лише один. На сьогоднішній день, тираж газети складає 3200 примірників.

Інформаційна політика газети особливо не змінилася, але була відкоригована. Оскільки газета фінансується з кримського бюджету, видання продовжує публікувати офіційну інформацію про діяльність «влади»

 

Кримськотатарська російськомовна газета почала виходити у 1993 році. Одним із засновників видання є Міністерство культури України. Газета отримувала державні дотації до 2014 року.

Свою редакційну політику газета скоригувала у відповідності зі сформованими в Криму реаліями. Тепер це культурно-просвітницьке видання.

У березні 2015 року "Голос Криму" отримала свідоцтво від Роскомнагляду і змінила назву на "Голос Криму New".

 

"Про Схід для Заходу і про Захід для Сходу", - так звучить девіз телеканалу, основною аудиторією якого є кримськотатарське населення.

Він почав мовлення у 2006 році. Через 5 років телеканал отримав інвестора - Ленура Іслямова, а вже наступного року він вийшов на цілодобове мовлення. У 2013 році ATR відкриває корпункти у Києві, Стамбулі та Москві і знімає свій перший художній фільм "Хайтарма".

Під час анексії Криму телеканал відкрито виступив за територіальну цілісність України. Через що регулярно зазнавав утиски та репресії. Дійшло до того, що Роскомнагляд відмовив ATR у перереєстрації. А "голова республіки Крим" Сергій Аксьонов заявив, що телеканал нагнітає обстановку і дає мешканцям надію на повернення півострова у склад України, а це, за його словами, неприпустимо.

25 березня 2015 року почався телемарафон "Не вбивайте ATR",  в ефірі з'явився годинник, який відлічував час до припинення мовлення, що відбулося 1 квітня. Працівники телеканалу зосередилися на виробництві документальних фільмів. У червні того ж року,  ATR відновив мовлення з Києва. У Криму він доступний лише на супутниковому телебаченні.

 

Єдина у світі кримськотатарська музично-інформаційна радіостанція. Почала мовлення у 2005 році. Своєю головною метою вважає розвиток кримськотатарської мови та культури. Входила у медіахолдинг ATR.

Перший вихід в ефір відбувся ще у 1989 році і продовжався 15 хвилин. Однак лише у 2005 році, після Помаранчевої революції, радіостанції вдалося отримати ліцензію на мовлення.

Роботу розпочала з українського та кримськотатарського гімну та вітального слова Мустафи Джемілєва.

Після анексії Криму, у 2015 році Роскомнагляд організував конкурс на FM-частоти у півострові. "Мейдан" не була допущена до нього. 1 квітня радіостанція припинила існування, а вже у червні відновила мовлення через інтернет. У грудні того ж року, Ленур Іслямов вирішив запустити мовлення у Києві, однак колектив радіостанції відмовився залишати Крим.

 

Єдиний дитячий кримськотатарський телеканал, входить до медіахолдингу ATR. Телеканал ATR мав дві години дитячого ефіру, але його керівництво вирішило, що цього замало і не треба обмежувати дітей певними рамками. Так було прийнято рішення про створення телеканалу "Lâle".

Цільова аудиторія - діти від 4 до 16 років. Телевізійні програми на ньому ведуть також діти. Керівництво телеканалу наголошувало на тому, що "Lâle" створений не заради прибутку, а для виховання у Криму толерантних дітей, що є основною щасливого майбутнього. З 1 квітня 2015 року припинив мовлення у Криму, бо також не отримав ліцензію Роскомнагляду, а у червні відновив мовлення у Києві.

Фото обкладинки: Крым. Реалии

Автор: Олексій Сімонук