Зачекайте,
триває завантаження

Мудра Корова

Дякуємо, вашу пошту успішно додано.

Мудра корова кланяється

Мудра корова кланяється!

Дякуємо, вашу пошту успішно додано.

Мудра корова кланяється

Мудра корова кланяється!

Як українці суспільне телебачення створювали

 

У часи СРСР в Україні офіційно існували лише державні ЗМІ, редакційну політику яких визначила правляча верхівка комуністичної партії. Після 1991 року почали з'являтися приватні засоби масової інформації. Таким чином, виникла інша проблема, яка найбільше стосувалася телебачення.

Нові телеканали були створені за кошти олігархів, для яких вони були виключно політичним інструментом. Потреба створення незалежного телевізійного майданчика зростала з кожним роком. Все більше людей переставали вірити телеканалам, розуміючи, що вони обслуговують інтереси власника, а не надають глядачам об'єктивну інформацію.

Звичайно, що ніхто не міг заборонити приватним ЗМІ працювати так, як вони хочуть, якщо це не суперечить законодавству. Тому єдиним виходом із ситуації було створення незалежного суспільного мовника.

 

 

5 листопада 1997 року набув чинності Закон України "Про систему суспільного телебачення і радіомовлення". Там були визначені концептуальні та правові основи створення суспільного мовлення. Його метою, автори закону, визначили задоволення потреб суспільства в оперативній інформації, забезпечення плюралістичного характеру мовлення.

Через два тижні парламент приймає Постанову "Про створення телерадіоорганізації суспільного мовлення в Україні". Вона включала в себе "Програмну концепцію суспільного телерадіомовлення". У ньому була прописана низка принципових положень, які забороняли монополізацію керівництва, гарантували фінансову незалежність від суб'єктів державної влади, підприємств, установ і об'єднань громадян. Згідно Постанові, передбачалося надання акціонерному товариству "Громадське Українське радіо і теле­бачення (ГУРТ)" статусу телерадіоорганізації суспільного мовлення України, виділення ГУРТ 50 % ефірного часу на каналах УТ–2 та УТ–3, а ще 25 % – під передачі державних і фінансованих державою регіональних компаній.

Слід зазначити, що Постанова регулювала суспільне мовлення лише у загальних рисах і лишали поза увагою питання струк­тури та механізмів фінансування, внутрішньої організації, створення керівних та наглядових органів, формування програмної концепції, редакційної політики тощо.

Ці два базові нормативно-правові акти були створені за рекомендаціями ПАРЄ та ЄС, виходячи з досвіду розвинутих європейських країн. Українські реалії були ж іншими.

Ідея створення суспільного мовлення залишилася лише на папері. Правляча верхівка (у першу чергу тодішній президент Леонід Кучма) не була зацікавлена у створенні незалежного ЗМІ.

 

 

22 січня 1998 року  Національна рада з питань  телебачення й радіомовлення відмовила ГУРТ у видачі ліцензії, а Кабінет Міністрів знайшов підстави для блокування бюджет­ного фінансування компанії. Вона так й не розпочала регулярного мовлення.

Невдоволені таким станом справ залишалися європейські політики, які бачили Україну своїм союзником. Рада Європи неодноразово намагалася вплинути на процес "розмороження" створення суспільного мовлення. У 2001 році була прийнята Резолюція "Про свободу вираження думок і функціонування парламентської демократії в Україні", а також Рекомендація "Про дотримання Україною своїх зобов’язань".

Успіху це не принесло. Ідея створення суспільного мовлення була відкладена в темну шухлядку.

У 2004 році в Україні відбулася Помаранчева революція, у результаті якої до влади прийшла європейсько налаштована, демократична влада. Суспільне мовлення - це ознака вільної країни, тому не дивно, що питання його створення знову випливло на поверхню.

Так, керівники Національної телекомпанії України Андрій Шевченко та Тарас Стецьків протягом 2006-2007 років розробили концепцію створення Суспільного мовлення. Передбачалося, що на основі НТКУ буде створено чотири канали суспільного. Серед яких - "Euronews-Ukraine" та "Україна-Світ" (канал іноземного мовлення).

У ті ж роки фахівці Держтелерадіо розробили проекти урядових розпоряджень "Про затвердження Концепції державної програми створення суспільного телебачення і радіомовлення в Україні" та "Про затвердження Концепції Державної програми науково–технічного розвит­ку державного телебачення і радіомовлення на

2006–2009 роки". Згідно документам, держава повинна модернизувати технологічно-виробничі потужності власних телерадіоорганізацій. На цій базі планувалося створення Суспільного мовлення.

21 лютого 2008 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ №148 "Про заходи щодо створення системи суспільного телебачення і радіомовлення України". Ним передбачено підготовку й затвердження протягом поточного року відповідної державної Концепції.

 


Не дивлячись на розроблені концепції, указ президента та наявність людей, готових запроваджувати суспільне мовлення в Україні, усе це знову залишилося лише на папері.

У 2010 році Президентом України стає Віктор Янукович. Ідея створення СМ знову відкладається у темну шухлядку. З'являється цензура, повертаються “темники”, а журналісти починають боротися проти криміналізації статті за наклеп.

Зима 2013-2014 років запам'яталася Євромайданом та Революцією Гідності, у результаті якої режим Януковича та Партії Регіонів пав, а до влади знову повернулися європейсько налаштовані політики. Це стало основною передумовою створення суспільного мовника.

 

 

 

У березні 2014 року Національну телекомпанію України очолив журналіст Зураб Аласанія. Він відразу заявив, що основною метою його роботи є створення в Україні суспільного мовлення.

17 квітня 2014 року Верховна Рада ухвалює закон "Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні". Цим законом утворено Національну суспільну телерадіокомпанію України - юридичну особу, на яку покладається функціонування новоствореної системи суспільного телебачення і радіомовлення. Вона складається з двох структурних підрозділів: суспільного телебачення і суспільного радіо. Нагляд за діяльністю НСТУ здійснює Наглядова рада.

7 квітня 2015 року відбулася офіційна презентація та запуск суспільного мовлення. У прямому ефірі "Перший Національний" змінив логотип. Його презентували як канал суспільного мовлення з сучасними соціальними програмами та проектами.

 


На сьогоднішній день, процес створення суспільного телерадіомовлення майже завершено. Очікується, що повністю воно запрацює з січня 2017 року, коли НТКУ остаточно реорганізується у НСТУ.

Зураб Аласанія повторює, що основна мета суспільного мовлення зістрибнути з політичних та економічних залежностей. Від першого, за його словами, вони позбавилися з самого початку. Перші 5 років суспільне мовлення буде існувати за рахунок державного бюджету, за цей час Аласанія сподівається, вони зможуть показати аудиторії на що здатні і перейти до іншого джерела фінансування. Наприклад, до абонентської плати.

Автор: Олексій Сімончук