Зачекайте,
триває завантаження

Мудра Корова

Дякуємо, вашу пошту успішно додано.

Мудра корова кланяється

Мудра корова кланяється!

Дякуємо, вашу пошту успішно додано.

Мудра корова кланяється

Мудра корова кланяється!

Журналіст, не чіпай! Правила використання фото в Інтернеті

З перших днів роботи інтернет-журналісту доводиться стикатися з проблемою пошуку зображень для своїх матеріалів. Великі медіа, наприклад, мають платні акаунти на фотостоках —  сервісах, де за певну суму (місячну або поштучну плату) можна отримати зображення для комерційного та некомерційного використання. Це доволі зручно і дозволяє знайти потрібне зображення швидше та за ціну нижчу, ніж послуги фотографа та дизайнера. Серед найбільш відомих фотостоків -  shutterstock.com, depositphotos.com, dreamstime.com, istockphoto.com та інші. Що ж робити журналісту, який працює у медіа, чий бюджет не розрахований на оплату фотографій по декілька доларів за одиницю? Про це, а також про правові аспекти використання фото і захист авторського права, ми й розкажемо у нашій статті 

Правове питання

Photo: Lian Jockman

Це не надто відомий факт, але в Україні є авторське право, яке, в тому числі, регулює і правові відносини щодо зображень у мережі Інтернет.  Законів, які регламентують цю сферу, навіть цілих два: це Бернська конвенція про авторське право (стаття друга) та Закон України “Про авторське право та суміжні права” (стаття 8). Якщо коротко, то фотографії є авторським правом незалежно від наявності чи відсутності державної реєстрації авторського права. Якщо ще коротше, то фотографія, яку зробила людина, є її авторським твором незалежно від якості, наявності публікації, матеріалу, на якому вона зображена, стадії обробки і т.д. Немає  значення, чи людина  професіонал, аматор, доросла, дитина, громадянин України чи взагалі особа без громадянства — з моменту появи фото воно стає об’єктом авторського права. Доречі, авторське право діє впродовж всього життя автора і буде зберігатися ще 70 років після його смерті. Це значить, якщо ви “позичите” у когось світлину задля публічного використання (окрім особистих цілей та для кола сім’ї) , то автор фотографії і його нащадки матимуть юридичне право притягти вас до судової відповідальності. Але, як і завжди, є виключення, деякі із яких ми наведемо нижче.

Отже, навіть якщо ви автор фотографії, то не маєте права вільно використовувати ії у випадку:

  1.  Якщо на ній зображено фізичну особу, яка не давала згоду на оприлюднення знімків. Виключенням із цього правила є випадкова поява людей на фотографіях під час роботи над висвітлюванням прес-інформації, а також зйомка в форматі TFP.  При співпраці у форматі TFP, фотограф та модель домовляються про відсутість  виплати грошової нагороди. Модель в даному випадку отримує найкращі фотографії для портфоліо, а фотограф — право іх використання у комерційних чи некомерційних цілях. У цьому випадку обов’язковим є підписання відповідних документів та договорів між сторонами.
  2. Якщо ви маєте підписаний із роботодавцем договір, згідно якого ваша творча власність належить компанії, а не приватній особі. У такому випадку матеріал стає спільною власністю роботодавця та автора і використання фото без згоди співвласника заборонено.
  3. Існує і протилежна “дірка” в законодавстві — до творів, які не вважаються об'єктами авторського права, відносяться державні символи, грошові знаки та повідомлення у вигляді прес-інформації. Це значить, що майже вся репортажна зйомка підпадає під категорію вільного використання, а доводити чи спростовувати крадіжку фото з різних інфозаходів доведеться кожен раз окремо, у тому ж судовому порядку. 

Я журналіст. Що мені робити?

Photo: Parker Byrd

Існує декілька варіантів і цілком законних виходів із ситуації, де є потреба в оформленні матеріалу.

  1. Використовувати безкоштовні фотостоки. Іх звичайно значно менше, ніж, платних, але вони існують. Найбільші з таких — pixabay.com, unsplash.com та pexels.com, де можна знайти потрібну світлину за ключовими словами.
  2. Якщо ж зображення неможливо знайти на безкоштовному фотостоку, то можна використати ту саму правову колізію, яка не визнає об’єктами авторського права повідомлення прес-інформації. Це, можливо, не найкраще рішення, але на війні як на війні.
  3. Звичайно, можна позичити перше найліпше зображення з гуглу, але в такому випадку обов’язково має буди гіперпосилання на джерело та підпис. Важливо: копірайти теж не можна обрізати та замилювати, бо пошук по гугл-фото ще ніхто не скасовував, а гірше краденого фото може бути тільки фото, у якого обрізали копірайт. І за це також передбачена відповідальність.
  4. Якщо ви знаєте автора, то можна запитати його про умови використовувати фото. Договір опублікування фото в журналах та газетах може бути укладений в усній формі, а от для усіх інших сфер використання доведеться укладати письмову версію. Важливо пам’ятати, що наявність гіперпосилання та підпису не гарантує відсутність претензії в автора що до розміщення фото. Деякі фотографи, наприклад, можуть мати угоду ексклюзивного розміщення у певних виданнях, тому за зверненням автора світлину може бути видалено.
  5. Якщо знайти автора та джерело першого використання неможливо, треба вказати хоча те джерело, з якого береться фотографію.

Загалом, використовуючи зображення із онлайну, треба завжди зазначати автора чи посилання на джерело (крім випадків, вказанних вище). У випадках, зазначених нижче, можна розміщувати фото із вказанням авторства, але без згоди самого автора:

  1. Відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором.
  2. Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.
  3. Відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях.
  4. Відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою.

Я фотограф. Що мені робити?

Photo: Rachel Crow

При використанні зображення сторонніми особами, автор знімку може подати позов, але тоді постає питання доведення власності на кожен окремий твір. Щоб уникнути несанкціонованого використання, існує декілька лайфхаків:

  1. Не пишіть “All rights reserved”, ця мантра вже не працює. Тепер треба позначати зображення одним із шаблонів авторських прав (наприклад, позначкою копірайту). До цього переліку також відносяться позначки власного ім’я, псевдоніму, назви компанії, дати чи символу.
  2. Не завантажуйте фото у максимальній якості. Існує чудова опція конвертації спеціально для WEB-використання, при якій вага зображення зменшується у рази і його неможливо використовувати для формату більшого, ніж вирішив сам автор, завантажуючи зображення у мережу.

Нажаль, законодавство у сфері використання авторських фото не є досконалим і в Україні до нього звертаються рідко. За винятком декількох значних справ, пов’язаних із комерційною вигодою від використання чужих фотографій, прецедентів, щодо судових вирішень порушеннь авторського права, а особливо в Інтернеті, майже немає. Серед відомих прецедентів, наприклад, використання фотографії Михайла Андреєва для обкладинки підручника з цивільного права та позов фотохудожниці Катерини Рождественської до медіагрупи "Еволюшн Медіа", яка розмістила фотографії її робіт із виставки. 

Часто авторське право вступає у конфлікт із деякими принципами, прописаними у Цивільному Кодексі України (наприклад, регулюванням права власності фотограф-роботодавець), а значні області залишаються “білими плямами”, які регулюються у судовому порядку і не завжди однаково.

Але, навіть у ситуації, яка існує в Україні зараз, не слід забувати, що висмикування зображень і використання їх із власною метою (комерційною чи ні) у публічному просторі може каратися законом, у випадку наявності претензій зі сторони автора чи його роботодавця. Щоб допомогти  розібратися в ситуації, Державна Служба Інтелектуальної Власності навіть випустила рекомендацію, щодо забезпечення правомірного використання фотографічних творів, почитати яку можна за посиланням.

Автор: Олександра Малевич

Фото обкладинки: Sean DuBois