Зачекайте,
триває завантаження

Мудра Корова
Пiдписатися

Дякуємо, вашу пошту успішно додано.

Мудра корова кланяється

Мудра корова кланяється!

Дякуємо, вашу пошту успішно додано.

Мудра корова кланяється

Мудра корова кланяється!

Без коментарів: режисери, що уникають преси

Преса завиграшки робить режисерів відомими… і так само легко – пригніченими та заляканими. Звісно, не весь же час розпитувати про подробиці нового фільму – читачівцікавлять і подробиці особистого життя. Тож немає нічого дивного у тому, що деякі режисери буквально ховаються від преси. Деякі витримують режим секретності, як Джей Джей Абрамс, аби приголомшити глядача, деякі трохи параноїдально захищають свої блискучі ідеї, як Крістофер Нолан, деякі ж просто усамітнюються. Тоді вже навряд хтось зможе вказати причину такої поведінки – ба, режисери ж мовчать.

 

Сестри Вачовскі

 

Коли знімаєш популярний блокбастер, вочевидь стаєш для преси мішенню номер один. Тож пізнавши на власному досвіді всю травматичність уваги з боку ЗМІ, Вачовскі винесли декілька уроків. Головний з них: хочеш змінити стать – зроби це секретно. Інша справа, що інформація часом випливає на світло, що і сталося. Щоправда, стосовно Лани Вачовскі – майже десять років на рівні чуток, допоки у 2012-му не відбувся офіційний камінг-аут.

З Енді-Лілі все сталося значно гірше: хоча сестра уникала журналістів, ті почали активно її терирозувати. Тож Лілі булла змушена розповісти про свою операцію зі зміни статі ще до публікацій у пресі – так би мовити, наввипередки. Що ж, зважаючи на це, не дивно, що ми не дуже багато знаємо про життя сестер та їхні творчі плани.

 

Джон Г’юз і Говард Г’юз

Ні, вони зовсім не родичі, хоча в нелюбові до публічноїуваги могли б стати рідними братами. Джон Г’юз створив «Кучеряву Сью», написав сценарії для трьох частин «Один удома» та... втік з Голлівуду, абийого не чіпали. Світське життя режисерові враз остогидло разом зі смертю його друга Джона Кенді. Більше того, Г’юз не тільки перестав потрапляти на шпальти газет, а й навіть намагався замести сліди у своїх сценаріях – писав їх під псевдонімом Едмон Дантес. Звісно, з явним натяком на «Графа Монте-Крісто», один зі своїх улюблених творів.

Говард Г’юз, один з перших американських мільярдерів та культовий режисер (зокрема, сааме він доклав руку до створення оригінального «Обличчязі шрамом» 1932 року), уникав не тільки преси, але й уряду та власної дружини. Це почалося з середини 1950-х, можливо, внаслідок численних аварій та авіакатастроф, які пережив режисер. Принаймні, за спогадами, сааме після кожної такої події, його симптоми погіршувалися і він починав панічно боятися мікробів та уникати людей.

Що було далі, чудово оповідає «Авіатор» Мартіна Скорсезе. У 1950-х Г’юз зник з усіх радарів: він не виходив на контакт з пресою, часом місяцами не полишав домівку, але при цьому весь час переїжджав. В певний момент його не зміг знайти навіть уряд, аби викликати на суд. З іншого боку, от куди, а на суд Говард Г’юз точно не хотів. Тож, він продовжував переховуватися, допоки його не вибісили виданням біографії, яку написали абсолютно без його дозволу і навіть не спитавшись нічого. Тож Г’юз вийшов на зв’язок із пресою, подав позов, виграв справу… та продовжив своє відлюдницьке потаємне існування.

 

Терренс Малік

Терренса Маліка називають Джеромом Селінджером світу кіно за його відлюдкуватість. Власне, після 1978 року, коли він випустив у світ «Дні жнив», режиссер зник на двадцять років. Лише у 1998 році вийшла його нова картина, котра, звісно, не надала більше інформації про свого творця. Точніше – не надала жодної.

Малік не спілкується з журналістами, не дає прес-конференцій, не промотує свої фільми та навіть не з’являється на прем’єрах. Іноді виникає питання – чи дійсно існує такий талановитий та самобутній режисер? Насправді, так.

Причини відлюдкуватості Терренса Маліка варто шукати у його фільмах... або ж у захопленні Гайдеггером, чиї ідеї він транслює через свої стрічки. Гайдеггер був не у захваті від вербальної комунікації та вважав її найбільш невдалою формою мови. Інша справа – мовчання. От його майстерно освоїв Терренс Малік – здається, набагато краще за свого вчителя. Хоча про творче мовчання наразі не йдеться – Малік дуже прискорився і випускає чи не по фільму на рік. Цікаво, що саме він хоче нам сказати?

 

 Автор: Алекс Малишенко